Неділя, 15 січня 2012 р.

Святкова театралізована вистава "Маланки і Василя"

         У святковий Новорічний день - 15.01.2012 року з благословіння Патріарха Мойсея Ужгородська громада  Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної провела  святкову театралізовану виставу "Маланки і Василя". Актори ніби перенесли глядачів у світ казки, даруючи присутнім дух і радість щедрування та зустрічі Нового року. В час, коли весь Світ замирає в чеканні, на людство сходить Божа ласка, усім любов і мир несе. І Бог таки доторкнувся до сердець усіх присутніх, наповняючи їх Своєю любов`ю, світлом та радістю. Христос народився!



     

Субота, 7 січня 2012 р.

ІСТОРІЯ РІЗДВА ІСУСА СПАСИТЕЛЯ

          У дні святкування Різдва Христового -  7 січня 2012 року з благословення Патріарха Мойсея духовенством та вірними Ужгородської громади Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної було показане зворушливе театралізоване дійство "Історія Різдва Ісуса Спасителя", створене на основі розповідей Святого Євангелія. 
           Вже більше як 2000 років пройшло з того часу, коли народився Спаситель. Але Свята Історія про народження Сина Божого й сьогодні хвилює серця людей, дарує їм світлу радість і надію на спасіння. 








          

Різдво Христове

          У день Різдва Христового 7 січня 2012 року Єпископ Ужгородський і Закарпатський Василій разом з духовенством та вірними Ужгородської громади Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної звершив урочисту Божествену літургію.
          В єдиному дусі духовенство і вірні піднесли свої щирі молитви до Отця Небесного, славлячи Його і дякуючи за те, що з великої любові і милості послав людям Свого Сина Єдинородного, щоб спасти їх і звільнити від рабства гріха.
     Після святкової служби вірні, колядуючи понесли радісну звістку про різдво Христове до жителів району Шахта м. Ужгорода.Христос народився!


 






Неділя, 1 січня 2012 р.

НОВОРІЧНИЙ МОЛЕБЕН

         Духовенство разом з вірними Ужгородської громади Української Автокефальної Православної Церкви Канонічної зібрались на передноворічний молебен, щоб подякувати Богу   за минулий рік, за своє життя, за горе і за радість, за страждання  за іспити, які були нам надані на зміцнення, гартування нашої віри, а також боротьби за нашу  Церкву, яку  захопили люди анафемованого патріарха Філерета за підтримки  декількох колишніх членів громади . Філаретові слуги по-звірячому напали на громаду та духовенство під час святої літургії. Однак й досі єпископ Кирило та найняті ним молодчики не несуть ніякої відповідальності за скоєні ними злочинні діі. Більше того, із благословіння Філарета, рейдери вже  розбили вщент фундамент, який був закладений під майбутній храм за власні кошти вірних.
      
           Однак, незважаючи на всі утиски, громада збирається і молиться до Бога, щоб Він допоміг  їй повернути церкву. Віримо що Бог не залишить нас і допоможе повернути захоплену рейдерами церкву громаді. Ми дякуємо Богу за такі іспити і випробування, бо це є та гонима Церка. Як казав Ісус Христос:"Мене гнали і вас гнатимуть." 
           Звертаємось до всіх християн, всіх людей доброї волі з проханням молитись за повернення храму нашій громаді. Правда Божа переможе! 

Новорічне вітання прийміть 
Хай Господь Бог добром наділть
Більше, більше для Бога трудитись,
Прославляти його та молитись 
Щастя й радості зичимо Вам 
І утіхи скорботним серцям.
Хай Вам спокій Господь посилає 
Від всякого зла захищає
В новому році забудьте старе,
Все недобре, гріховне і зле
Вам бажаєм на силах зміцнитись,
І ніколи ні з ким не сваритись
В мирі і злагоді завжди живіть
Хай Господь Вас добром наділить
З Новим роком ще раз  вітаєм
І найкращого всього бажаєм. 
                                                                                                                                                    

Понеділок, 19 грудня 2011 р.

Святкування дня Святого Миколая в м. Ужгород


Кожен рік на Украіну 19 грудня приходить Святий Миколай. Він обходить, об'ізджає всі домівки, всі будиночки по селах, роздаючи всім подаруночки. Ця традиція у нас заведена давно, творення добра. Бо коли людина віддає від себе і допомагає іншим, за неі сам Господь подбає. Духовенство і вірники УАПЦ-к зібрались на проведення святої літургії, щоб прославити Господа Ісуса Христа, покаятись, прийняти святе причастя і освятитись. І в цей день Господь нам подарував сонячну погоду, щоб звеселити Божих людей і спонукати до добрих справ, творення добра во славу Божу. Серед багатьох сірих, пасмурних, дождливих днів нам усміхнулось ласкаве сонечко і в нас появилась велика радість, що Бог дарує нам світло. Тільки роблячи добро, даруючи любов, подарунки один одному ми можемо заслужити похвалу у Бога. Із радісним сонячним днем прийшов у нашу громаду Святий Миколай, всі діти його радісно зустрічали. Вони підготували, виставу, щоб привітати Святого Миколая. Діти з радістю розказували віршики, співали пісень і дякували Богу за все. А за добрі вчинки отримали подаруночки від Святого Миколая. А ще до нас на свято завітали 20 дітей  із сирітських родин, які отримали від Святого Миколая подаруночки. Всі були такі щасливі і радісні. Як добре ти себе почуваєш, коли робиш добро іншому.
Ми молимося до Господа ,щоб допоміг нам мати в Ужгороді церкву, яку від нас вкрадена злими людьми. Віримо і надіємось на Божу допомогу у визволенні матінки-Украіни від сіток диявола, який веде краіну до бездни у прірву. Все буде так, як захоче Бог. Без Бога ані до порога, так передавали наші діди і прадіди, які були патріотами своєі землі. І віддали своє життя за щасливе майбутнє життя знедоленоі Украіни. І сьогодні ми його не бачимо, бо спочатку була знищена рідна украінська Божа церква, яку любили люди. Так, мій батько зразу відчув і сказав: "Так це ця церква, яка була у нас із-за панування Польщі". Це була - святиня, її всі поважали і любили і діти і дорослі. Бо служби і проповіді були на доступній украінській мові. Діти навчались при церкві, поважати старших, шанувати батьків, захищати і любити свою землю виконувати Божі заповіді, жити з Богом у серці - бо це є основа, яка дає щасливе життя. І все це у нас було вкрадено. Штучно створеним голодом було винищено украінський народ, якого боявся Сталін і Гітлер. Всіх господарів землі украінськоі вивезено в Сибір і в тюрми, все духовенство переслідували і винищували, патріотів розстрілювали. І так прожили украінці без Бога, без знань про Бога довгий час. І не було кому навчати покоління щирих молитв до Бога. Тільки із сильною вірою в Бога, із зміною свідомості мислення і творення добра, ми можемо мати сильну, багату і щасливу Украіну. Бо все у нас є, ми не маємо права жити в злиднях, без пізнання Бога. Я вірю, що сам Господь прийде нам на допомогу, якщо захочуть цього самі люди Божіі весь народ Украіни.










Неділя, 4 грудня 2011 р.

Свята літургія на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці

           4 грудня 2011 року єпископ Ужгородський і Закарпатський Василій разом з духовенством та вірними  звершив урочисту літургію на честь свята Введення в храм Пресвятої Богородиці.
          Духовенство і вірні щиросердно молилися до Божої Матері й уклінно просили розпростерти Її чесний сяючий Омофор над знедоленим народом українським і визволити душі людські з кайданів гріха, благаючи Cина Свого, Ісуса Христа, Бога нашого і взиваючи до Його Милосердя. Молилися про заступництво і допомогу в поверненні святого храму, який вірні власноруч будували,  і який, в рейдерський спосіб з розбоєм і побоями, відібрали люди анафемованого патріарха Філерета за підтримки  декількох колишніх членів громади. Молилися за Владу, щоб зупинила свавілля філаретових слуг, які по-звірячому напали на громаду та духовенство під час святої літургії. Адже й досі єпископ Кирило та найняті ним молодчики не несуть ніякої відповідальності за скоєні ними злочинні діі. Більше того, із благословіння Філарета, рейдери вже  розбили вщент фундамент, який був закладений під майбутній храм за власні кошти вірних.

         Однак, незважаючи на всі утиски, громада збирається і молиться до Бога, щоб Він допоміг  їй повернути церкву.
Сьогодні, під час читання святого Євангелія,ми почули як відбувалася підготовка Маріі до місії майбутньої матері Спасителя, як священик, під дією Духа Святого, завів Марію у Святая Святих, як батьки єдину дитину віддали на служіння Богу.
          
          Це свято є, можливо, не тільки для того, щоб почути, як відбулася підготовка Марії до місії майбутньої Матері Спасителя. А, можливо, ще й для того, щоби всі матері і батьки теж задумалися над майбутнім своїх дітей. А чи готові ви віддати своїх дітей у жертву Богу? Чи нехай їх краще диявол забере, розбестить, а потім потопче і пустить до пекла.  Чи готові ви почати думати над цим, щоб теж своє життя присвятити зараз Отцю Небесному, який потребує своїх слуг тут в Україні, для своєї правдивої Церкви? Щоб біля вас були присутні Ангели, щоб ви відчували їх, хоча вони не зразу дадуться. Вони поступово даються людині, в міру її духовного возростання. 
          Чи готові ми, як батьки Марії, Іоаким і Анна, віддати найдорожче, що маємо, і віддатися самі на служіння Богу? Просімо Матінку Божу: "Моли Бога за нас. Охороняй нас святим твоїм омофором. Допомагай нам теж виховувати наших дітей, наших онуків так, як виховували тебе батьки, як виховував тебе Отець Небесний. Охороняй нас, веди нас, благословляй нас і допомагай нам". 
        
        Також просимо всіх християн всіх людей доброї волі молитися за повернення храму громаді. Слава Ісусу Христу!

Неділя, 30 жовтня 2011 р.

Служба на передодні Дня Всіх Святих


       
       30 жовтня 2011 року ужгородська громада разом з єпископом Ужгородським і Закарпатським Василієм та духовенством УАПЦ-К зібралась на недільну службу, щоб піднести подячну молитву до Господа Ісуса Христа та наповнити свої серця Духом життя.


      Після недільної служби, духовенство разом з вірними відслужили святкову поминальну службу за спомин всіх померлих вірних на передодні Дня всіх святих, який традиційно святкується в Західній Україні 1 листопада.

        У цей день в Україні, особливо Західній, не лише серед римо-католиків, а й серед представників інших конфесій, закорінилася традиція відвідин могил родичів, відправлення там панахид.
         Хай душі наших родичів спочивають в Царстві Божім де нема ні суму, ні нудьги, ні зітхання. Хай Господь прийме наші молитви за наших померлих родичів, за всіх вірних Божих в Україні і цілому світі. Вічна їм пам`ять! 
         
         Нам же потрібно працювати щоби попасти до Царства Божого, памятаючи про те що Земля – єдине місце де і радіють і плачуть, де ми можемо або піднятися до Бога або піти до пекла, в залежності від нашого життя, наших вчинків. 
        
          Також потрібно памятати що ми, наш рід -  духовно повязаний, мов би дерево – духовне „дерево родоводу”.  Що коріння, то є наші діди – прадіди, стовбур – то наші батьки, гілки то є ми, а листя – наші діти та внуки. Тому важливо молитися за душі наших предків, адже, міцне коріння – то могутнє дерево, здорове і зелене листя. Ми ж не знаємо увесь наш рід, куди пішли їх душі чи до Царства Божого чи до пекла.  
        Наша молитва, наші добрі справи від імені померлих родичів є дуже допоміжні для них, адже викуповують душі наших рідних від великих страждань, а  ще  уздоровлюють увесь наш рід!