Святкування дня Святого Миколая в м. Ужгород

Кожен рік на Украіну 19 грудня приходить Святий Миколай. Він обходить, об'ізджає всі домівки, всі будиночки по селах, роздаючи всім подаруночки. Ця традиція у нас заведена давно, творення добра. Бо коли людина віддає від себе і допомагає іншим, за неі сам Господь подбає. Духовенство і вірники УАПЦ-к зібрались на проведення святої літургії, щоб прославити Господа Ісуса Христа, покаятись, прийняти святе причастя і освятитись. І в цей день Господь нам подарував сонячну погоду, щоб звеселити Божих людей і спонукати до добрих справ, творення добра во славу Божу. Серед багатьох сірих, пасмурних, дождливих днів нам усміхнулось ласкаве сонечко і в нас появилась велика радість, що Бог дарує нам світло. Тільки роблячи добро, даруючи любов, подарунки один одному ми можемо заслужити похвалу у Бога. Із радісним сонячним днем прийшов у нашу громаду Святий Миколай, всі діти його радісно зустрічали. Вони підготували, виставу, щоб привітати Святого Миколая. Діти з радістю розказували віршики, співали пісень і дякували Богу за все. А за добрі вчинки отримали подаруночки від Святого Миколая. А ще до нас на свято завітали 20 дітей  із сирітських родин, які отримали від Святого Миколая подаруночки. Всі були такі щасливі і радісні. Як добре ти себе почуваєш, коли робиш добро іншому.

Ми молимося до Господа ,щоб допоміг нам мати в Ужгороді церкву, яку від нас вкрадена злими людьми. Віримо і надіємось на Божу допомогу у визволенні матінки-Украіни від сіток диявола, який веде краіну до бездни у прірву. Все буде так, як захоче Бог. Без Бога ані до порога, так передавали наші діди і прадіди, які були патріотами своєі землі. І віддали своє життя за щасливе майбутнє життя знедоленоі Украіни. І сьогодні ми його не бачимо, бо спочатку була знищена рідна украінська Божа церква, яку любили люди. Так, мій батько зразу відчув і сказав: "Так це ця церква, яка була у нас із-за панування Польщі". Це була - святиня, її всі поважали і любили і діти і дорослі. Бо служби і проповіді були на доступній украінській мові. Діти навчались при церкві, поважати старших, шанувати батьків, захищати і любити свою землю виконувати Божі заповіді, жити з Богом у серці - бо це є основа, яка дає щасливе життя. І все це у нас було вкрадено. Штучно створеним голодом було винищено украінський народ, якого боявся Сталін і Гітлер. Всіх господарів землі украінськоі вивезено в Сибір і в тюрми, все духовенство переслідували і винищували, патріотів розстрілювали. І так прожили украінці без Бога, без знань про Бога довгий час. І не було кому навчати покоління щирих молитв до Бога. Тільки із сильною вірою в Бога, із зміною свідомості мислення і творення добра, ми можемо мати сильну, багату і щасливу Украіну. Бо все у нас є, ми не маємо права жити в злиднях, без пізнання Бога. Я вірю, що сам Господь прийде нам на допомогу, якщо захочуть цього самі люди Божіі весь народ Украіни.

Свята літургія на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці

           4 грудня 2011 року єпископ Ужгородський і Закарпатський Василій разом з духовенством та вірними  звершив урочисту літургію на честь свята Введення в храм Пресвятої Богородиці.

          Духовенство і вірні щиросердно молилися до Божої Матері й уклінно просили розпростерти Її чесний сяючий Омофор над знедоленим народом українським і визволити душі людські з кайданів гріха, благаючи Cина Свого, Ісуса Христа, Бога нашого і взиваючи до Його Милосердя. Молилися про заступництво і допомогу в поверненні святого храму, який вірні власноруч будували,  і який, в рейдерський спосіб з розбоєм і побоями, відібрали люди анафемованого патріарха Філерета за підтримки  декількох колишніх членів громади. Молилися за Владу, щоб зупинила свавілля філаретових слуг, які по-звірячому напали на громаду та духовенство під час святої літургії. Адже й досі єпископ Кирило та найняті ним молодчики не несуть ніякої відповідальності за скоєні ними злочинні діі. Більше того, із благословіння Філарета, рейдери вже  розбили вщент фундамент, який був закладений під майбутній храм за власні кошти вірних.

         Однак, незважаючи на всі утиски, громада збирається і молиться до Бога, щоб Він допоміг  їй повернути церкву.

Сьогодні, під час читання святого Євангелія,ми почули як відбувалася підготовка Маріі до місії майбутньої матері Спасителя, як священик, під дією Духа Святого, завів Марію у Святая Святих, як батьки єдину дитину віддали на служіння Богу.

          

          Це свято є, можливо, не тільки для того, щоб почути, як відбулася підготовка Марії до місії майбутньої Матері Спасителя. А, можливо, ще й для того, щоби всі матері і батьки теж задумалися над майбутнім своїх дітей. А чи готові ви віддати своїх дітей у жертву Богу? Чи нехай їх краще диявол забере, розбестить, а потім потопче і пустить до пекла.  Чи готові ви почати думати над цим, щоб теж своє життя присвятити зараз Отцю Небесному, який потребує своїх слуг тут в Україні, для своєї правдивої Церкви? Щоб біля вас були присутні Ангели, щоб ви відчували їх, хоча вони не зразу дадуться. Вони поступово даються людині, в міру її духовного возростання. 

          Чи готові ми, як батьки Марії, Іоаким і Анна, віддати найдорожче, що маємо, і віддатися самі на служіння Богу? Просімо Матінку Божу: "Моли Бога за нас. Охороняй нас святим твоїм омофором. Допомагай нам теж виховувати наших дітей, наших онуків так, як виховували тебе батьки, як виховував тебе Отець Небесний. Охороняй нас, веди нас, благословляй нас і допомагай нам". 

        

        Також просимо всіх християн всіх людей доброї волі молитися за повернення храму громаді. Слава Ісусу Христу!

Служба на передодні Дня Всіх Святих

       

       30 жовтня 2011 року ужгородська громада разом з єпископом Ужгородським і Закарпатським Василієм та духовенством УАПЦ-К зібралась на недільну службу, щоб піднести подячну молитву до Господа Ісуса Христа та наповнити свої серця Духом життя.

      Після недільної служби, духовенство разом з вірними відслужили святкову поминальну службу за спомин всіх померлих вірних на передодні Дня всіх святих, який традиційно святкується в Західній Україні 1 листопада.

        У цей день в Україні, особливо Західній, не лише серед римо-католиків, а й серед представників інших конфесій, закорінилася традиція відвідин могил родичів, відправлення там панахид.

         Хай душі наших родичів спочивають в Царстві Божім де нема ні суму, ні нудьги, ні зітхання. Хай Господь прийме наші молитви за наших померлих родичів, за всіх вірних Божих в Україні і цілому світі. Вічна їм пам`ять! 

         
         Нам же потрібно працювати щоби попасти до Царства Божого, памятаючи про те що Земля – єдине місце де і радіють і плачуть, де ми можемо або піднятися до Бога або піти до пекла, в залежності від нашого життя, наших вчинків. 
        
          Також потрібно памятати що ми, наш рід -  духовно повязаний, мов би дерево – духовне „дерево родоводу”.  Що коріння, то є наші діди – прадіди, стовбур – то наші батьки, гілки то є ми, а листя – наші діти та внуки. Тому важливо молитися за душі наших предків, адже, міцне коріння – то могутнє дерево, здорове і зелене листя. Ми ж не знаємо увесь наш рід, куди пішли їх душі чи до Царства Божого чи до пекла.  
        Наша молитва, наші добрі справи від імені померлих родичів є дуже допоміжні для них, адже викуповують душі наших рідних від великих страждань, а  ще  уздоровлюють увесь наш рід!     

НЕДІЛЯ ПРО СЛІПОГО.

В шосту неділю після Паски, ужгородська громада разом з духовенством УАПЦ- К зібралась на недільну службу, щоб прославити Господа нашого Ісуса Христа. Під час служби було прочитано Євангеліє від Іоана, про сліпого від народження на якому мали проявитися діла Господні. Сліпий прозрів і побачив Господа і свідчив про зцілення, яке проявилось на ньому. На жаль книжники і фарисеї, які були духовно сліпими не бачили Господа, ні його діл, а ні зцілення. А розпинали, обріхували, засуджували Ісуса Христа. Багатьом

вірникам нашоі церкви відкрив очі Патріарх Мойсей, проповідуючи святе Євангеліє і апостольське вчення. Під час його проповідей вірники зцілювались не тільки духовно, а і фізично. Про що самі і свідчили. Проповідь Патріарха була простою і доступною і вірники сприймали її серцем. Громада ставала все більшою. Вірники змінювались, ставали добрішими, зцілювались.

        На жаль і сьогодні духовно сліпі розпинають правду, обріхують, засуджують Патріарха Мойсея, забувши про своє зцілення.

Духовний хліб призначений для споживання, а не для засудження....

НЕДІЛЯ ПРО САМАРЯНКУ.

     У погідний весняний день 22 травня знову відбулася недільна Божественна літургія для вірних ужгородської громади УАПЦ-К, яку відправляв єпископ Ужгородський і Закарпатський Василій разом з духовенством.

      Вірні слухали притчу з Євангелія від ап. Іоана про самарянку. У цій оповіді Господь Ісус Христос навчає, що прийде час, коли люди будуть поклонятися Богу в дусі та істині. Божа громада в Ужгороді проводить Богослужіння в орендованому приміщенні, бо храм Святої Трійці, збудований вірними власноруч на кошти громади, у неї по-рейдерськи відібрали представники іншої конфесії за допомогою молодиків радикального угрупування. Зараз відбуваються судові процеси з метою відновлення справедливості та повернення храму його законним власникам. Однак та жива вода, про яку навчав Ісус Хритос - те істинне вчення, яке громада отримала від Патріарха Мойсея, дає змогу вірникам не падати духом, а продовжувати будувати справжню Христову родину в любові Божій та в істині Божого вчення. Господь казав - Мене гнали, вас повинні гнати, і ситуація з церквою підтверджує істинність цього вчення та те що громада на правильному шляху до спасіння. Маємо радіти і веселитися бо велика нагорода буде нам на Небесах.

Літургія на Фомину неділю в м. Ужгород. Провідна неділя.

     В першу неділю після Воскресіння Христового вірники нашоі церкви УАПЦк зібрались на святу літургію. Це неділя -  невірника апостола Фоми, який бачив Спасителя і його служіння, та не міг повірити, що Христос Воскрес, аж поки не побачив Господа. Апостол Фома допомагає нам розвіяти сумнів, і повірити в безсмертну душу, що вона є вічна. Вічне життя перемагає смерть, добро переможе зло і любов буде панувати завжди. Дорогу до Господа показав нам Спаситель. Але цей шлях тернистий і нелегкий. Хто пройде свій шлях з іспитами достойно у смиренні  і вславленні Бога, той здобуде життя вічне і гармонію з Господом. Так само і вірники прийшли на літургію, щоб повірити в воскресіння своєї живої церкви. І збудуємо ми храм, бо у душах наших він збудований, до якого будуть приходити вірники набувати смирення, любові, змирення, гармонії з Господом. Тільки нам треба твердо вірити в це. І по вірі нашій буде нам дано від Господа.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!!!

ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДНЄ. ВЕЛИКДЕНЬ.

Христос Воскрес!

Спаситель воскрес із мертвих будучи розп'ятим на хресті. Його і сьогодні розпинають на хресті наші гріхи, але Ангели Божі омивають його рани, руки і ноги. Бо недаремно він страждав, але воскрес, бо переможе морок невігластва в наших душах. Бо йде Спаситель і засновує Царство своє, даючи спасительне вчення. Тільки володіючи спасительним вченням можна наблизитись до Воскресіння Христового!

Цього спасенного дня, коли Господь наш Ісус Христос, знов і знов, воскрешаючи перемагає зло світу цього, громада Української Автокефальної Православної Церкви канонічної в місті Ужгород в арендованому приміщені, не у храмі, але із Божою любовю в серцях, прийшла освятити Паски, крашанки, масло, сири та іншу поживу, яку принесучи додому, із молитвою, та Богом у серці спожиють.

Хай Господь наповняє вас Своєю божественою любовю, щоб зсилав на вас та ваші сім'ї мир, спокій та благополуччя.

                             Христос Воскрес!                                      Воістину Воскрес!

   

Страсна п'ятниця. Плащаниця.

      22 квітня 2011 р. у Страстну п'ятницю духовенство і вірники УАПЦ к єпископ Василій, о.Сергій, о. Володимир відслужили Вечірню з чином виносу Плащаниці Ісуса Христа. Вірники і священики з трепетом і сумом підходили і вклонялись до Плащаниці, проявляючи вдячність Спасителю. Щоб він відчув нашу нашу любов, що недаремно страждав і пролив свою кров і віддав своє тіло на тортури. Ті Божі душі, які ідуть за ним, за його вченням будують самі себе і своє життя, як навчав Ісус Христос.

СТРАСНИЙ ЧЕТВЕР В УЖГОРОДІ

     21 квітня 2011 року божого, в Страсний Четвер вірники УАПЦк у місті Ужгород зібрались на молитву, щоб прославити Господа нашого Ісуса Христа. Адже в цей день, як його ще називають Чистий або Великий Четвер, не тільки тіло, та дім повині бути чистими, а на сам перед душа. 12 Євангегелій, які зачитало духовенство, під керівництвом Єпископа  ужгородського та закарпатского Василія, вірники зі скорботою прослухали, були пронизані тими подіями, які відбувалися в той час із Спасителем світу. Відчувши велику тугу і велику вдячність Господу нашому Ісусу Христу, який віддав себе на розтирзання людям, для того щоб спасти нас. Прийнявши людські страждання, викупив гріхи всього людства. Після молитви вірники із запаленими свічками повертались додому, щоб донести в кожну домівку цей вогник Світла.