Святкування дня Святого Миколая в м. Ужгород

Кожен рік на Украіну 19 грудня приходить Святий Миколай. Він обходить, об'ізджає всі домівки, всі будиночки по селах, роздаючи всім подаруночки. Ця традиція у нас заведена давно, творення добра. Бо коли людина віддає від себе і допомагає іншим, за неі сам Господь подбає. Духовенство і вірники УАПЦ-к зібрались на проведення святої літургії, щоб прославити Господа Ісуса Христа, покаятись, прийняти святе причастя і освятитись. І в цей день Господь нам подарував сонячну погоду, щоб звеселити Божих людей і спонукати до добрих справ, творення добра во славу Божу. Серед багатьох сірих, пасмурних, дождливих днів нам усміхнулось ласкаве сонечко і в нас появилась велика радість, що Бог дарує нам світло. Тільки роблячи добро, даруючи любов, подарунки один одному ми можемо заслужити похвалу у Бога. Із радісним сонячним днем прийшов у нашу громаду Святий Миколай, всі діти його радісно зустрічали. Вони підготували, виставу, щоб привітати Святого Миколая. Діти з радістю розказували віршики, співали пісень і дякували Богу за все. А за добрі вчинки отримали подаруночки від Святого Миколая. А ще до нас на свято завітали 20 дітей  із сирітських родин, які отримали від Святого Миколая подаруночки. Всі були такі щасливі і радісні. Як добре ти себе почуваєш, коли робиш добро іншому.

Ми молимося до Господа ,щоб допоміг нам мати в Ужгороді церкву, яку від нас вкрадена злими людьми. Віримо і надіємось на Божу допомогу у визволенні матінки-Украіни від сіток диявола, який веде краіну до бездни у прірву. Все буде так, як захоче Бог. Без Бога ані до порога, так передавали наші діди і прадіди, які були патріотами своєі землі. І віддали своє життя за щасливе майбутнє життя знедоленоі Украіни. І сьогодні ми його не бачимо, бо спочатку була знищена рідна украінська Божа церква, яку любили люди. Так, мій батько зразу відчув і сказав: "Так це ця церква, яка була у нас із-за панування Польщі". Це була - святиня, її всі поважали і любили і діти і дорослі. Бо служби і проповіді були на доступній украінській мові. Діти навчались при церкві, поважати старших, шанувати батьків, захищати і любити свою землю виконувати Божі заповіді, жити з Богом у серці - бо це є основа, яка дає щасливе життя. І все це у нас було вкрадено. Штучно створеним голодом було винищено украінський народ, якого боявся Сталін і Гітлер. Всіх господарів землі украінськоі вивезено в Сибір і в тюрми, все духовенство переслідували і винищували, патріотів розстрілювали. І так прожили украінці без Бога, без знань про Бога довгий час. І не було кому навчати покоління щирих молитв до Бога. Тільки із сильною вірою в Бога, із зміною свідомості мислення і творення добра, ми можемо мати сильну, багату і щасливу Украіну. Бо все у нас є, ми не маємо права жити в злиднях, без пізнання Бога. Я вірю, що сам Господь прийде нам на допомогу, якщо захочуть цього самі люди Божіі весь народ Украіни.

Свята літургія на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці

           4 грудня 2011 року єпископ Ужгородський і Закарпатський Василій разом з духовенством та вірними  звершив урочисту літургію на честь свята Введення в храм Пресвятої Богородиці.

          Духовенство і вірні щиросердно молилися до Божої Матері й уклінно просили розпростерти Її чесний сяючий Омофор над знедоленим народом українським і визволити душі людські з кайданів гріха, благаючи Cина Свого, Ісуса Христа, Бога нашого і взиваючи до Його Милосердя. Молилися про заступництво і допомогу в поверненні святого храму, який вірні власноруч будували,  і який, в рейдерський спосіб з розбоєм і побоями, відібрали люди анафемованого патріарха Філерета за підтримки  декількох колишніх членів громади. Молилися за Владу, щоб зупинила свавілля філаретових слуг, які по-звірячому напали на громаду та духовенство під час святої літургії. Адже й досі єпископ Кирило та найняті ним молодчики не несуть ніякої відповідальності за скоєні ними злочинні діі. Більше того, із благословіння Філарета, рейдери вже  розбили вщент фундамент, який був закладений під майбутній храм за власні кошти вірних.

         Однак, незважаючи на всі утиски, громада збирається і молиться до Бога, щоб Він допоміг  їй повернути церкву.

Сьогодні, під час читання святого Євангелія,ми почули як відбувалася підготовка Маріі до місії майбутньої матері Спасителя, як священик, під дією Духа Святого, завів Марію у Святая Святих, як батьки єдину дитину віддали на служіння Богу.

          

          Це свято є, можливо, не тільки для того, щоб почути, як відбулася підготовка Марії до місії майбутньої Матері Спасителя. А, можливо, ще й для того, щоби всі матері і батьки теж задумалися над майбутнім своїх дітей. А чи готові ви віддати своїх дітей у жертву Богу? Чи нехай їх краще диявол забере, розбестить, а потім потопче і пустить до пекла.  Чи готові ви почати думати над цим, щоб теж своє життя присвятити зараз Отцю Небесному, який потребує своїх слуг тут в Україні, для своєї правдивої Церкви? Щоб біля вас були присутні Ангели, щоб ви відчували їх, хоча вони не зразу дадуться. Вони поступово даються людині, в міру її духовного возростання. 

          Чи готові ми, як батьки Марії, Іоаким і Анна, віддати найдорожче, що маємо, і віддатися самі на служіння Богу? Просімо Матінку Божу: "Моли Бога за нас. Охороняй нас святим твоїм омофором. Допомагай нам теж виховувати наших дітей, наших онуків так, як виховували тебе батьки, як виховував тебе Отець Небесний. Охороняй нас, веди нас, благословляй нас і допомагай нам". 

        

        Також просимо всіх християн всіх людей доброї волі молитися за повернення храму громаді. Слава Ісусу Христу!